УЧИ́Н (ВЧИН)
УЧИ́Н (ВЧИН), у, ч., уроч., заст. Діяння. Не словом — ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала… І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (Стар., Вибр., 1959, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 534.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УЧИ́НЕНИЙ (ВЧИ́НЕНИЙ) →← УЧИ́ЛИЩНИЙ